نتائج البحث - "артериальная гипертензия"

1

Діагностика і лікування резистентної артеріальної гіпертензії

المؤلفون: O. Korzh

المصدر: Здоров'я суспільства-Zdorov'a suspil'stva; Том 5, № 1-2 (2016); 46-50
Health of Society; Том 5, № 1-2 (2016); 46-50
Здоровье общества-Zdorov'a suspil'stva; Том 5, № 1-2 (2016); 46-50

الوصف: Resistant arterial hypertension is diagnosed when three antihypertensives assignment does not result in achieving target blood pressure, which for most patients is the level below 140/90 mm Hg, wherein one of the medicaments must be diuretic and all drugs must be assigned to optimal or maximum tolerated doses. Despite the high prevalence of resistant arterial hypertension, the lack of blood pressure control is often associated with an inadequate selection of antihypertensive therapy, blood pressure misjudgement or failure of patients to medical recommendations. Therefore, before carrying out diagnostic measures necessary to consistently assess the adequacy of patients receiving therapy that inherent in the definition of RAH and exclude pseudoresistance.
Резистентная артериальная гипертензия диагностируется в случаях, когда назначение трёх антигипертензивных препаратов не приводит к достижению целевого АД, которым для большинства пациентов является уровень ниже 140/90 мм рт.ст., при этом одним из медикаментов должен быть диуретик и все препараты должны быть назначены в оптимальных или максимально переносимых дозах.Несмотря на высокую распространённость резистентной гипертензии, отсутствие контроля артериального давления часто связано с неадекватным подбором антигипертензивной терапии, неправильной оценкой уровня артериального давления или невыполнением пациентами врачебных рекомендаций.Поэтому перед началом проведения диагностических мероприятий необходимо последовательно оценить адекватность получаемой пациентом терапии, что заложено в самом определении резистентной артериальной гипертензии, а также исключить псевдорезистентность.
Резистентна артеріальна гіпертензія діагностується у випадках, коли призначення трьох антигіпертензивних препаратів не призводить до досягнення цільового артеріального тиску, яким для більшості пацієнтів є рівень нижче 140/90 мм рт.ст., при цьому одним з медикаментів повинен бути діуретик і всі препарати повинні бути призначені в оптимальних або максимально переносимих дозах. Незважаючи на високу поширеність резистентної гіпертензії, відсутність контролю артеріального тиску часто пов'язана з неадекватним підбором антигіпертензивної терапії, неправильною оцінкою рівня артеріального тиску або невиконанням пацієнтами лікарських рекомендацій.Тому перед початком проведення діагностичних заходів необхідно послідовно оцінити адекватність одержуваної пацієнтом терапії, що закладено в самому визначенні резистентної артеріальної гіпертензії, а також виключити псевдорезістентність.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::74d27f7d0b4c49d7d0a0193aa68299bf
https://doi.org/10.22141/2306-2436.5.1-2.2016.121241

2

Adrenal Hypertension: Aspects of Laboratory Examination

المؤلفون: L.A. Lutsenko

المصدر: INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; № 3.67 (2015); 117-121
Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; № 3.67 (2015); 117-121
Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; № 3.67 (2015); 117-121

الوصف: The need for a correct choice of managing patients with hypertension is due to the possible development of heart failure and cardiovascular complications. Excluding adrenal pathology is one of the important steps in diagnosing the cause of secondary hypertension, when the main role belongs to the methods of laboratory diagnostics.
Необходимость правильного выбора тактики ведения пациента с артериальной гипертензией обусловлена возможным развитием сердечной недостаточности и сердечно-сосудистых осложнений. Исключение патологии надпочечных желез — один из важных этапов выявления причины вторичной гипертензии, когда основная роль принадлежит методам лабораторной диагностики.
Необхідність правильного вибору тактики ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією обумовлена можливим розвитком серцевої недостатності та серцево-судинних ускладнень. Виключення патології надниркових залоз — один із важливих етапів виявлення причини вторинної гіпертензії, коли основна роль належить методам лабораторної діагностики.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::915f083c573b9928a532cfb52b63774b
https://doi.org/10.22141/2224-0721.3.67.2015.75282

3

The role of blood pressure variability in hypertension in the development of cognitive impairment

المؤلفون: N.Ya. Dotsenko, L.V. Gerasimenko, I.A. Shekhunova, S.S. Boev

المصدر: HYPERTENSION; № 2.64 (2019); 20-26
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ; № 2.64 (2019); 20-26
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ; № 2.64 (2019); 20-26

الوصف: Arterial hypertension is a recognized modifiable risk factor for brain damage. To date, the hypertension has been proven to be one of the main causes of cognitive impairment. The article shows the relationship of blood pressure variability with cognitive impairment according to the data of pathophysiological and clinical studies. The increased blood pressure variability according to the results of daily monitoring of blood pressure contributes to the emergence and development of cognitive impairment and dementia. The role of blood pressure variability is emphasized as a target of antihypertensive therapy.
Артериальная гипертензия относится к признанным модифицируемым факторам риска поражения головного мозга. На сегодняшний день доказано, что артериальная гипертензия является одной из основных причин развития когнитивных нарушений. В статье показана взаимосвязь вариабельности артериального давления с когнитивными нарушениями согласно данным патофизиологических и клинических исследований. Увеличение показателей вариабельности артериального давления по результатам суточного мониторирования артериального давления способствует возникновению и развитию нарушений когнитивных функций и деменции. Подчеркивается роль вариабельности артериального давления как мишени антигипертензивной терапии.
Артеріальна гіпертензія належить до визнаних модифікованих факторів ризику ураження головного мозку. На сьогодні доведено, що артеріальна гіпертензія є однією з основних причин розвитку когнітивних порушень. У статті показано взаємозв’язок варіабельності артеріального тиску з когнітивними порушеннями згідно з даними патофізіологічних і клінічних досліджень. Збільшення показників варіабельності артеріального тиску за результатами добового моніторування артеріального тиску сприяє виникненню і розвитку порушень когнітивної функції та деменції. Підкреслюється роль варіабельності артеріального тиску як мішені антигіпертензивної терапії.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::f0f879fb045ad5413503f197005610e5
https://doi.org/10.22141/2224-1485.2.64.2019.168751

4

Диастолическая функция левого желудочка в клинической практике кардиолога

المؤلفون: O.O. Torbas

المصدر: HYPERTENSION; № 5-6.66-67 (2019); 5-18
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ; № 5-6.66-67 (2019); 5-18
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ; № 5-6.66-67 (2019); 5-18

مصطلحات موضوعية: medicine.medical_specialty, Ejection fraction, business.industry, диастолическая функция левого желудочка, артериальная гипертензия, фракция выброса левого желудочка, сердечная недостаточность, алгоритм, 030204 cardiovascular system & hematology, medicine.disease, diastolic function of the left ventricle, arterial hypertension, left ventricular ejection fraction, heart failure, algorithm, діастолічна функція лівого шлуночка, артеріальна гіпертензія, фракція викиду лівого шлуночка, серцева недостатність, Clinical Practice, 03 medical and health sciences, 0302 clinical medicine, medicine.anatomical_structure, Ventricle, Heart failure, Internal medicine, Pressure increase, medicine, Cardiology, In patient, Diastolic function, cardiovascular diseases, 030212 general & internal medicine, Heart failure with preserved ejection fraction, business

الوصف: The problem of left ventricular diastolic dysfunction in modern cardiology remains uncertain, which may lead to some difficulties in the diagnosis and treatment, especially in patients with arterial hypertension. This review gathers the most up-to-date data and guidelines on left ventricular diastolic dysfunction, presents some new research data in diastology, and provides some handy algorithms that can be used by a cardiologist in order to evaluate the risk of left ventricular filling pressure increase or heart failure with preserved ejection fraction.
Нарушение диастолической функции левого желудочка остается актуальной проблемой современной кардиологии, создавая определенные трудности для диагностики и лечения, особенно у пациентов с артериальной гипертензией. В данном обзоре собраны современные данные и положения рекомендаций по диастолической дисфункции левого желудочка, представлены результаты новых исследований в области диастологии, а также предложено несколько удобных алгоритмов, которые может использовать врач-кардиолог для оценки вероятности повышения давления наполнения левого желудочка или наличия сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса левого желудочка.
Порушення діастолічної функції лівого шлуночка залишається актуальною проблемою сучасної кардіології, створюючи певні труднощі для діагностики й лікування, особливо в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. У даному огляді зібрано найсучасніші дані й положення рекомендацій стосовно діастолічної дисфункції лівого шлуночка, наведено результати нових досліджень у галузі діастології, а також запропоновано декілька зручних алгоритмів, які лікар-кардіолог може використовувати для оцінки ймовірності підвищення тиску наповнення лівого шлуночка або наявності серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::8a460cfb9e749823984a14e8aef22d9a
https://doi.org/10.22141/2224-1485.5-6.66-67.2019.186043

5

Interrelation of structural and functional changes of the systemic heart and cognitive functions in hypertensive patients

المؤلفون: O.S. Pylypiv, V.A. Skybchyk

المصدر: HYPERTENSION; Том 13, № 5 (2020); 5-10
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ; Том 13, № 5 (2020); 5-10
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ; Том 13, № 5 (2020); 5-10

مصطلحات موضوعية: артеріальна гіпертензія, когнітивні порушення, гіпертрофія лівого шлуночка, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, medicine.medical_specialty, business.industry, Internal medicine, medicine, Cardiology, артериальная гипертензия, когнитивные нарушения, гипертрофия левого желудочка, диастолическая дисфункция левого желудочка, Cognition, business, arterial hypertension, cognitive impairment, left ventricular hypertrophy, diastolic dysfunction of the left ventricle

الوصف: Background. The purpose of the study was to assess the structural and functional changes of the systemic heart in hypertensive patients and their possible relationship with cognitive impairment (CI). Materials and methods. The study included 90 patients with stage 1 to 2 hypertension of 2–3 degree. The average age of hypertensive patients was 49.66 ± 8.74 years old. Neuropsychological tests such as General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG), Mini-Mental State Examination (MMSE), Schulte tables were used to study cognitive functions. The structural and functional state of the heart was investigated based on the echocardiography data. Results. Among hypertensive patients diagnosed with left ventricular hypertrophy (LVH), cognitive impairment was found in 25 patients (48.08 %). For comparison, the patients with cognitive impairment accounted for 11 (28.9 %) among hypertensive patients without LVH. CI was significantly associated with left ventricular myocardial mass index (r = –0.40, р = 0.01), thickness of interventricular septum (r = –0.55, р = 0.01), and back wall of the left ventricular (r = –0.49, р = 0.01). The correlation between the diastolic dysfunction of the left ventricular and the sum of the MMSE test and GPCOG test scores in hypertensive patients (r = –0.63 and r = –0.58, respectively; р = 0.001) was revealed. Conclusions. The structural and functional changes of the systemic heart, namely LVH and diastolic dysfunction of the left ventricle significantly affect cognitive functions in hypertensive patients. The significant changes in cognitive function, in particular, memory and counting were revealed.
Цель — выяснить особенности связи между структурно-функциональными изменениями левых отделов сердца и когнитивными функциями у пациентов с артериальной гипертензией (АГ). Материалы и методы. Обследовано 90 больных АГ I–II стадий, 2–3-й степени (средний возраст 49,66 ± 8,74 года). Для объективизации когнитивных нарушений (КН) проводились нейропсихологические тестирования: шкала оценки когнитивных функций врачом общей практики (GPCOG), краткая шкала исследования психического статуса (Mini-Mental State Examination — MMSE), таблицы Шульте. По данным MMSE, суммарное количество набранных баллов 24–26 оценивалось как КП. Структурно-функциональное состояние сердца оценивали с помощью эхокардиографии. В ходе исследования сравнивали показатели тестов среди пациентов с АГ, у которых обнаружили гипертрофию левого желудочка (ГЛЖ), с пациентами с АГ и нормальным индексом массы миокарда ЛЖ (ИММЛЖ). ГЛЖ констатировали при наличии ИММЛЖ ≥ 95 г/м2 у женщин и ≥ 115 г/м2 у мужчин. Результаты. У пациентов с АГ и гипертрофией ЛЖ существенно чаще выявляли когнитивные расстройства (48,08 против 28,95 %, р < 0,05). Сумма баллов по нейропсихологических шкалам у таких пациентов достоверно обратно коррелировала с ИММЛЖ (r = –0,40, р = 0,01), толщиной межжелудочковой перегородки (r = –0,55, р = 0,01), толщиной задней стенки ЛЖ (r = –0,49, р = 0,01). Установлены также достоверная обратная корреляционная зависимость между диастолической дисфункцией ЛЖ и суммой баллов по шкалам MMSE и GPCOG (r = –0,63 и r = –0,58 соответственно, р = 0,001 для обеих шкал) и прямая зависимость со временем выполнения пробы Шульте (r = 0,39, р = 0,01). Выводы. Структурно-функциональные изменения ЛЖ, а именно гипертрофия ЛЖ и его диастолическая дисфункция существенно ассоциируются с когнитивными расстройствами у больных АГ. У таких пациентов значительно ниже показатели нейропсихологических тестов, особенно чувствительными оказались домены памяти и счета.
Мета — з’ясувати особливості зв’язку між структурно-функціональними змінами лівих відділів серця та когнітивними функціями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 90 хворих на АГ І–ІІ стадій, 2–3-го ступенів (середній вік 49,66 ± 8,74 року). Для об’єктивізації когнітивних порушень (КП) проводились нейропсихологічні тестування: шкала оцінки когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG), коротка шкала дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), таблиці Шульте. За даними MMSE, сумарна кількість набраних балів 24–26 оцінювалась як КП. Структурно-функціональний стан серця оцінювали за допомогою ехокардіографії. Під час дослідження порівнювали показники тестувань серед пацієнтів з АГ, у яких виявлено гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), з пацієнтами з АГ та нормальним індексом маси міокарда ЛШ (ІММЛШ). ГЛШ констатували за наявності ІММЛШ ≥ 95 г/м2 у жінок і ≥ 115 г/м2 у чоловіків. Результати. У пацієнтів з АГ та гіпертрофією ЛШ істотно частіше виявляли когнітивні розлади (48,08 проти 28,95 %, р < 0,05). Сума балів за нейропсихологічними шкалами у таких пацієнтів достовірно обернено корелювала з ІММЛШ (r = –0,40, р = 0,01), товщиною міжшлуночкової перегородки (r = –0,55, р = 0,01), товщиною задньої стінки ЛШ (r = –0,49, р = 0,01). Встановлено також достовірну обернену кореляційну залежність між діастолічною дисфункцією ЛШ та сумою балів за шкалами MMSE та GPCOG (r = –0,63 та r = –0,58 відповідно, р = 0,001 для обох шкал) і пряму залежність з часом виконання проби Шульте (r = 0,39, р = 0,01). Висновки. Структурно-функціональні зміни ЛШ, а саме гіпертрофія ЛШ та його діастолічна дисфункція істотно асоціюються з когнітивними розладами у хворих на АГ. У таких пацієнтів значно нижчі показники нейропсихологічних тестів, особливо чутливими виявились домени пам’яті та рахунку.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::3a2b118c980c3790d15cbf11ccf56d1f
https://doi.org/10.22141/2224-1485.13.5.2020.218436

6

Современное лечение артериальной гипертензии согласно новым Европейским рекомендациям: ключевые аспекты для беременных

المؤلفون: Yu.V. Davydova, A.Yu. Lymanska, S.O. Dubrov

المصدر: Перинатологія і педіатрія; № 2(74) (2018): Перинатологія та педіатрія; 7-12
Перинатология и педиатрия; № 2(74) (2018): Перинатология и педиатрия; 7-12
Perinatologiya i pediatriya; No. 2(74) (2018): Perinatologiya i pediatriya; 7-12
Perinatologiâ i Pediatriâ, Iss 2(74), Pp 7-12 (2018)

الوصف: The modern European Guidelines (2018) on the treatment of hypertension, which propose new targets of blood pressure values, increase the importance of out-of-office BP measurements, focus on less conservative treatment of elderly patients (BP
Освещены современные Европейские рекомендации (2018) по лечению артериальной гипертензии, в которых предложены новые целевые показатели артериального давления, повышено значение неофисных измерений артериального давления, акцентировано внимание на менее консервативном лечении больных старшого возраста (артериальное давление
Висвітлено сучасні Європейські рекомендації (2018) щодо лікування артеріальної гіпертензії, в яких запропоновано нові цільові показники артеріального тиску, підвищено значення неофісних вимірів артеріального тиску, акцентовано увагу на менш консервативному лікуванні літніх хворих (артеріальний тиск

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::5baf8350a9b281993fa1650037d018d2
http://pip.med-expert.com.ua/article/view/200640

7

Асоціація між біологічним віком, клініко-біохімічними показниками, виявами когнітивних порушень і показниками здоров’я у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

المؤلفون: O. V. Kolesnikova, A. V. Potapenko, A. O. Radchenko, O. E. Zaprovalna

المصدر: Украинский терапевтический журнал; № 4 (2020); 5-15
Український терапевтичний журнал; № 4 (2020); 5-15
Ukrainian Therapeutical Journal; № 4 (2020); 5-15

مصطلحات موضوعية: medicine.medical_specialty, Creatinine, Very low-density lipoprotein, Waist, business.industry, Cholesterol, Montreal Cognitive Assessment, arterial hypertension, low cardiovascular risk, biological age, assessment of cognitive dysfunction, health indicators, артеріальна гіпертензія, низький кардіоваскулярний ризик, біологічний вік, оцінка когнітивних порушень, показники здоров’я, chemistry.chemical_compound, Quality of life, chemistry, Internal medicine, Digit symbol substitution test, medicine, артериальная гипертензия, низкий кардиоваскулярный риск, биологический возраст, оценка когнитивных нарушений, показатели здоровья, business, Body mass index

الوصف: The aim of this work was to determine the association between biological age (BA), clinical and biochemical parameters, cognitive functions and subjective health assessment in patients with arterial hypertension (AH) and low-grade cardiovascular risk (CVR).Materials and methods. The examinations involved 95 patients (50 men and 45 women) with the mean age of 43.8 years — from 25 to 59.8 years. All patients were divided into 2 groups: control group consisted of patients without hypertension (n = 24) and the second (main) group included patients with grade 1 — 2 stages 1 — 2 AH with low and moderate CVR (n = 71). Each group was dived into two subgroups:: 25 — 44 years old and 45 — 60 years old patients. Clinical, biochemical and anthropometric parameters were determined in patients. BA of patients was determined using the method named after A. G. Gorelkin and B. B. Pinkhasov, cognitive dysfunction was assessed based on the results of the questionnaires, namely Montreal Cognitive Assessment (MoCA) and Digit Symbol Substitution Test (DSS), and health status was estimated using European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Results. Significant differences were found between patients of the main and control groups in terms of BA (p = 0.000), weight (p = 0.016), body mass index (BMI) (p = 0.02), waist circumference (WC) (p = 0.001) and thigh circumference (p = 0.013). Analysis of the parameter values distribution in patients aged from 25 to 45 years old with and without AH showed significant differences in BA (p = 0.025), weight (p = 0.009), BMI (p = 0.048), WC (p = 0.007), levels of triglyceride (TG) (p = 0.025), very low density lipoprotein cholesterol (VLDL-C) (p = 0.025), high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) (p = 0.000), atherogenic coefficient (AC) (p = 0.001), creatinine (p = 0.007) and MoCA results (p = 0.000). Patients in the main group aged 45 to 60 years had significant differences in the levels of total cholesterol (p = 0.002), TG (p = 0.015), VLDL-C (p = 0.042), AC (p = 0.010), and low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (p = 0.042), increased alanine aminotransferase (p = 0.021), DSS (p = 0.000) compared with controls. Decrease in cognitive functions in patients with AH in comparison with controls (p
Цель — определить связь между биологическим возрастом (БВ), клинико-биохимическими параметрами, когнитивными функциями и субъективной оценкой здоровья у лиц с артериальной гипертензией (АГ) и кардиоваскулярным риском низких градаций.Материалы и методы. Обследованы 95 пациентов (50 мужчин и 45 женщин). Средний возраст — 43,8 года (от 25,0 до 59,8 года). Пациентов разделили на две группы: контрольную — 24 пациента без АГ и основную — 71 пациент с АГ 1 — 2-й степени 1 — 2-й стадии с низким и умеренным кардиоваскулярным риском. В каждой группе выделили две подгруппы: 25 — 44 и 45 — 60 лет. У всех пациентов определяли клинико-биохимические и антропометрические показатели, БВ по методу А. Г. Горелкина и Б. Б. Пинхасова, выраженность когнитивных дисфункций по данным опросников Montreal Cognitive Assessment (MoCA) и Digit Symbol Substitution Test (DSS) и состояние здоровья по результатам анкетирования European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Результаты. Выявлены статистически значимые различия между пациентами основной и контрольной группы по БВ (p = 0,000), массе тела (p = 0,016), индексу массы тела (p = 0,02), окружности талии (p = 0,001) и бедер (p = 0,013). При анализе распределения значений параметров у пациентов в возрасте от 25 до 45 лет с АГ и без нее установлены статистически значимые различия по БВ (p = 0,025), массе тела (p = 0,009), индексу массы тела (p = 0,048), окружности талии (p = 0,007), уровню триглицеридов (p = 0,025), холестерина липопротеинов очень низкой плотности (p = 0,025), холестерина липопротеинов высокой плотности (p = 0,000), коэффициенту атерогенности (p = 0,001), содержанию креатинина (p = 0,007) и результатам по MoCA (p = 0,000). У пациентов основной группы в возрасте от 45 до 60 лет выявлены статистически значимые различия по уровню общего холестерина (p = 0,002), триглицеридов (p = 0,015), холестерина липопротеинов очень низкой плотности (p = 0,042), холестерина липопротеинов низкой плотности (p = 0,042 ), коэффициенту атерогенности (p = 0,010), результатам теста DSS (p = 0,000) и повышенный уровень аланинаминотрансферазы (p = 0,021). Снижение когнитивных функций у пациентов с АГ по сравнению с контрольной группой (p
Мета — визначити зв’язок між біологічним віком (БВ), клініко-біохімічними параметрами, когнітивними функціями і суб’єктивною оцінкою здоров’я в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) і кардіоваскулярним ризиком низьких градацій.Матеріали та методи. Обстежено 95 пацієнтів (50 чоловіків і 45 жінок) середнім віком 43,8 року (від 25,0 до 59,8 років). Пацієнтів розподілили на дві групи: контрольну — 24 пацієнти без АГ та основну — 71 пацієнт з АГ 1 — 2-го ступеня 1 — 2-ї стадії з низьким і помірним кардіоваскулярним ризиком. У кожній групі виділили дві підгрупи: 25 — 44 і 45 — 60 років. У всіх пацієнтів визначали клініко-біохімічні та антропометричні показники, БВ за методом О.Г. Горєлкіна і Б.Б. Пінхасова, вираженість когнітивних дисфункцій за даними опитувальників Montreal Cognitive Assessment (MoCA) і Digit Symbol Substitution Test (DSS) і стан здоров’я за результатами анкетування European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).Результати. Виявлено статистично значущі відмінності між пацієнтами основної та контрольної групи за БВ (p = 0,000), масою тіла (p = 0,016), індексом маси тіла (p = 0,02), обводом талії (p = 0,001) і стегон (p = 0,013). При аналізі розподілу значень параметрів у пацієнтів віком від 25 до 45 років з АГ і без неї встановлено статистично значущі відмінності за БВ (p = 0,025), масою тіла (p = 0,009), індексом маси тіла (p = 0,048), обводом талії (p = 0,007), рівнем тригліцеридів (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів високої густини (p = 0,000), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,001), вмістом креатиніну (p = 0,007) і результатами за MoCA (p = 0,000). У пацієнтів основної групи віком від 45 до 60 років виявлено статистично значущі відмінності за рівнем загального холестерину (p = 0,002), тригліцеридів (p = 0,015), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,042), холестерину ліпопротеїнів низької густини (p = 0,042), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,010), результатами тесту DSS (p = 0,000) і підвищений рівень аланінамінотрансферази (p = 0,021). Зниження когнітивних функцій у пацієнтів з АГ порівняно з контрольною групою (p

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::7d6b088a3a253d64a3e4cb16e7c63820
https://doi.org/10.30978/utj2020-4-5

8

Обґрунтування вибору антигіпертензивних препаратів для лікування пацієнтів із артеріальною гіпертензією та коморбідною патологією

المؤلفون: T. M. Bentsa

المصدر: Medicine of Ukraine; № 6-7(242-3) (2020); 19-23
Лекарства Украины; № 6-7(242-3) (2020); 19-23
Ліки України; № 6-7(242-3) (2020); 19-23

مصطلحات موضوعية: medicine.medical_specialty, arterial hypertension, antihypertensive therapy, comorbidity, chronic kidney disease, hyperuricemia, gout, obstructive sleep apnea, business.industry, Internal medicine, medicine, In patient, 616.12-008.331.1-031.74-085.225, business, артериальная гипертензия, антигипертензивная терапия, коморбидность, хроническая болезнь почек, гиперурикемия, подагра, обструктивное апноэ во время сна, артеріальна гіпертензія, антигіпертензивна терапія, коморбідність, хронічна хвороба нирок, гіперурикемія, обструктивне апное під час сну

الوصف: The comorbidities have mutual impact on each other, character and severity of complications. Comorbidities influence both the choice of antihypertensive drugs and target blood pressure (BP) level. The article reviews the main approaches to the hypertension management in patients with chronic kidney disease (CKD), hyperuricemia and gout, as well as in sleep apnea. CKD affects 8 % to 16 % of the population worldwide. The interaction between arterial hypertension (AH) and CKD is complex and increases the risk of adverse cardiovascular and cerebrovascular outcomes. The most important measures include strict BP control, reduction of proteinuria, and avoidance of further renal harm. Currently, the treatment target for patients with CKD is a systolic BP 130 mm Hg. Nonpharmacological approaches include life style modification, most important of which is salt restriction. Treatment with a combination of antihypertensive drugs is a key component of drug treatment AH in CKD patients. According to recent guidelines, angiotensin-converting enzyme inhibitors (ACEI) should be the drugs of first choice. Angiotensin II receptor blockers (ARB) should be used if the ACEI is not tolerated. Calcium channel blockers (CCB) should not be used as monotherapy in CKD patients but always in combination with a renin-angiotensinaldosteron system (RAAS) blocker. Diuretics are represent the cornerstone in the management of CKD patients. Appropriate diuretic choice, based on estimated glomerular filtration rate.Epidemiological surveys have confirmed the strong relationship of gout and hyperuricaemia with hypertension. AH is found in 36–41 % gout patients, and combined with metabolic syndrome it may reach 80 %. Non-drug measures include following a diet restricted to foods that contain purines. Gout treatment includes drugs that help reduce uric acid levels, because achieving remission of the disease and lowering uric acid levels may in itself be accompanied by a decrease and stabilization of BP. The drugs of choice in patients with a combination of gout and hypertension are metabolically neutral CCB and ACEI, which do not exacerbate hyperuricemia, as well as a representative of the ARB losartan.Obstructive sleep apnea syndrome (OSA) and АH are concomitant diseases, who are both associated with an increased cardiovascular risk. OSA is very common (prevalence is 2–4 % in men and 1–2 % in women of average age) but is frequently undiagnosed. The high prevalence of OSA in the general population, hypertensive patients and especially obese individuals and patients resistant to antihypertensive therapy, highlights the need for effective screening, diagnosis and treatment of syndrome to decrease cardiovascular risk. OSA is characterized by recurrent episodes of partial (hypopnea) or complete interruption (apnea) in breathing during sleep due to airway collapse in the pharyngeal region. The diagnostic standard for OSA is nocturnal polysomnography in a sleep laboratory. Continuous positive airway pressure is the first-line treatment. Other treatment modalities include weight reduction and surgery to correct anatomic obstructions. Taking into account the pathogenesis, the use of antihypertensive drugs that have a sympatholytic effect, including RAAS blockers, is justified. The use of betablocker (BB) and diuretics should be limited to the use of small doses and the use of metabolically neutral members of these classes (highly selective BB, thiazide-like diuretics and aldosterone antagonists, which have been shown to be highly effective in patients with AH and OSA.Therefore, hypertensive patients with coexistent pathologies require individual approach, complex diagnostics and treatment dependent on the type of comorbidity.
Коморбидность приводит к взаимному влиянию на течение заболеваний, характер и тяжесть осложнений, нередко затрудняет диагностику, определяет целевые значения артериального давления (АД) и особенности выбора антигипертензивных препаратов. Статья посвящена особенностям терапии и выбора антигипертензивных препаратов для лечения пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в сочетании с хронической болезнью почек (ХБП), гиперурикемией и подагрой, а также нарушениями дыхания во время сна.ХБП поражает от 8 до 16 % населения мира. Взаимодействие между АГ и ХБП является сложным и увеличивает риск неблагоприятных сердечно-сосудистых и цереброваскулярных исходов. Наиболее важные меры включают строгий контроль АД, снижение протеинурии и предотвращение дальнейшего повреждения почек. В настоящее время целью лечения пациентов с ХБП является систолическое АД 130 мм рт. cт. Нефармакологические подходы включают изменение образа жизни, наиболее важным является ограничение потребления соли. Лечение комбинацией антигипертензивных препаратов является ключевым компонентом медикаментозной терапии АГ у пациентов с ХБП. Согласно последним рекомендациям, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ) должны быть препаратами первого выбора. Блокаторы рецепторов ангиотензина II (БРА) следует использовать, если ИАПФ не переносится. Блокаторы кальциевых каналов (БКК) не следует использовать в качестве монотерапии у пациентов с ХБП, но всегда в сочетании с блокатором ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС). Диуретики представляют собой краеугольный камень в лечении пациентов с ХБП. Соответствующий выбор диуретиков основан на оценке скорости клубочковой фильтрации.Эпидемиологические исследования подтвердили тесную связь подагры и гиперурикемии с АГ. АГ встречается у 36–41 % больных подагрой, а в сочетании с метаболическим синдромом она может достигать 80 %. Немедикаментозные мероприятия включают соблюдение диеты с ограничением продуктов, которые содержат пурины. В терапию подагры включают препараты, которые способствуют снижению уровня мочевой кислоты, так как достижение ремиссии заболевания и снижение уровня мочевой кислоты само по себе может сопровождаться снижением и стабилизацией АТ. Препаратами выбора для пациентов с сочетанием подагры и АГ являются метаболически нейтральные БКК и ИАПФ, которые не усиливают гиперурикемию, а также представитель БРА лозартан.Синдром обструктивного апноэ во сне (OАС) и АГ являются сопутствующими заболеваниями, которые связаны с повышенным сердечно-сосудистым риском. ОАС очень распространено (2–4% у мужчин и 1–2% у женщин среднего возраста), но часто не диагностируется. Высокая распространенность ОАС среди населения в целом, пациентов с АГ и, особенно, лиц с ожирением и пациентов, резистентных к антигипертензивной терапии, подчеркивает необходимость эффективного скрининга, диагностики и лечения синдрома для снижения сердечно-сосудистого риска. ОАС характеризуется рецидивирующими эпизодами частичного (гипопноэ) или полного прерывания (апноэ) дыхания во время сна вследствие коллапса дыхательных путей в области глотки. Диагностическим стандартом ОАС является ночная полисомнография в лаборатории сна. Постоянное положительное давление в дыхательных путях – это лечение первой линии. Другие методы лечения включают снижение веса и хирургическое вмешательство для исправления анатомических обструкций. С учетом патогенеза обосновано применение антигипертензивных препаратов, которые оказывают симпатолитическое влияние, в том числе блокаторов РААС. Применение бета-блокаторов (ББ) и диуретиков должно быть ограничено назначением небольших доз и использованием метаболически нейтральных представителей этих классов (высокоселективные ББ, тиазидоподобные диуретики и антагонисты альдостерона, высокая эффективность которых у пациентов с АГ и ОАС доказана.Таким образом, пациенты с АГ и коморбидной патологией требуют индивидуального подхода, комплексной диагностики и лечения с учетом всех имеющихся заболеваний.
Коморбідність призводить до взаємного впливу на перебіг захворювань, характер і тяжкість ускладнень, нерідко ускладнює діагностику, визначає цільові значення артеріального тиску (АТ) і особливості вибору антигіпертензивних препаратів. Стаття присвячена особливостям лікування та вибору антигіпертензивних препаратів для пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ), яка поєднується з хронічною хворобою нирок (ХХН), гіперурикемією і подагрою, а також порушеннями дихання під час сну.ХХН уражає від 8 до 16 % населення світу. Взаємодія між АГ та ХХН є складною, вона збільшує ризик несприятливих серцево-судинних і цереброваскулярних наслідків. Найважливіші заходи включають строгий контроль АТ, зниження протеїнурії та запобігання подальшому пошкодженню нирок. На сьогодні метою лікування пацієнтів з ХХН є систолічний АТ 130 мм рт. cт. Нефармакологічні підходи включають зміни способу життя, найважливішою з яких є обмеження споживання солі. Лікування комбінацією антигіпертензивних препаратів є ключовим компонентом медикаментозного лікування АГ у пацієнтів з ХХН. Згідно з останніми рекомендаціями, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) повинні бути препаратами першого вибору. Блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА) слід застосовувати, якщо пацієнт не переносить ІАПФ. Блокатори кальцієвих каналів (БКК) у пацієнтів із ХХН не слід використовувати у якості монотерапії, а лише у поєднанні з блокатором ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Діуретики є наріжним каменем у лікуванні пацієнтів з ХХН. Відповідний вибір діуретиків ґрунтується на оцінці швидкості клубочкової фільтрації.Епідеміологічні дослідження підтвердили тісний зв’язок подагри і гіперурикемії з АГ. АГ трапляється у 36–41 % хворих на подагру, а у пацієнтів з метаболічним синдромом вона може досягати 80 %. Немедикаментозні заходи включають дотримання дієти з обмеженням продуктів, які містять пурини. До терапії подагри включають препарати, які сприяють зниженню рівня сечової кислоти, оскільки досягнення ремісії захворювання і зниження рівня сечової кислоти само по собі може супроводжуватися зниженням і стабілізацією АТ. Препаратами вибору для пацієнтів із поєднанням подагри й АГ є метаболічно нейтральні БКК та ІАПФ, які не посилюють гіперурикемію, а також представник БРА лозартан.Синдром обструктивного апное під час сну (OАС) та АГ є супутніми захворюваннями, які пов’язані з підвищеним серцево-судинним ризиком. ОАС є досить поширеним (2–4 % у чоловіків та 1–2 % у жінок середнього віку), але часто не діагностується. Висока поширеність ОАС серед населення загалом, серед пацієнтів із АГ та, особливо, серед осіб з ожирінням і пацієнтів, резистентних до антигіпертензивної терапії, підкреслює необхідність ефективного скринінгу, діагностики і лікування синдрому для зниження серцево-судинного ризику. ОАС характеризується рецидивними епізодами часткового (гіпопное) або повного переривання (апное) дихання під час сну внаслідок колапсу дихальних шляхів у ділянці глотки. Діагностичним стандартом ОАС є нічна полісомнографія у лабораторії сну. Постійний позитивний тиск у дихальних шляхах – це лікування першої лінії. Інші методи лікування включають зниження ваги і хірургічне втручання для виправлення анатомічних обструкцій. З урахуванням патогенезу обґрунтовано застосування антигіпертензивних препаратів, які мають симпатолітичний вплив, у тому числі блокаторів РААС. Призначення бета-блокаторів (ББ) і діуретиків має бути обмежене застосуванням невеликих доз та використанням метаболічно нейтральних представників цих класів (високоселективні ББ, тіазидоподібні діуретики та антагоністи альдостерону, висока ефективність яких у пацієнтів з АГ та ОАС доведена.Отже, пацієнти з АГ і коморбідною патологією потребують індивідуального підходу, комплексної діагностики та лікування з урахуванням усіх наявних захворювань.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::0d6e84741509721016ef0471edb73655
https://doi.org/10.37987/1997-9894.2020.6-7(242-3).212667

9

Прозапальний статус при неалкогольній жировій хворобі печінки та її коморбідності з артеріальною гіпертензією

المؤلفون: K.O. Prosolenko

المصدر: Ukrainian Therapeutical Journal; № 4 (2019); 57-62
Украинский терапевтический журнал; № 4 (2019); 57-62
Український терапевтичний журнал; № 4 (2019); 57-62

الوصف: Objective — to study levels of pro-inflammatory cytokines of tumor necrosis factor-α (TNF-α) and interleukin 6 (IL-6) in the blood of patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and its comorbidity with essential hypertension (EH) or renoparenchymal arterial hypertension (RPAH), and to evaluate the main factors affecting these indicators.Materials and methods. The study involved 269 patients, from them 60 patients with NAFLD consisted group I, 121 patients with NAFLD and EH comorbidity were included in group II, 88 patients with NAFLD and RPAH comorbidity consisted group III. The control group consisted of 20 healthy individuals. An ultrasound method was used to assess the condition of the liver and blood vessels. Blood biochemical parameters were determined according to standard generally accepted methods: ALT, insulin levels with HOMA index determination, total cholesterol, adiponectin, concentration of TNF-α, IL-6, malondialdehyde, superoxidedismutase, glomerular filtration rate according to the CKD-EPI formula.Results and discussion. The significant increase in the indicators of TNF-α, IL-6 was determined in all three groups as compared to the control group, the highest levels were in group III. The signs of the effects of TNF-α and IL-6 levels were observed for almost all investigated parameters as regards patients with isolated NAFLD course. In the comorbidity groups it was defined that both cytokines had rather strong correlations with both blood pressure indices (p < 0.01). The different correlation profile was found for the three groups of investigated patients. The results of analysis of variance MANOVA showed, that not only each disease separately has a powerful effect on the indicators of TNF-α and IL-6, but also their additive effect was revealed. The indicator of «interrelation of both factors» for TNF-α was F = 9.86 (p < 0.001), for IL-6 — F = 5.4 (p < 0.001).Conclusions. The elevated levels of pro-inflammatory cytokines of TNF-α and IL-6 were observed in patients with NAFLD demonstrated. The comorbidity with EH or RPAH enhanced these changes and can play an important role in the pathogenesis of these diseases. The correlation spectrum was different between patients with the isolated NAFLD and its comorbidity with EH or RPAH. This comorbidity leads to an additive effect on the levels of TNF-α and IL-6, that is, these diseases can be burdensome to each other in these parameters.
Цель работы — изучить содержание провоспалительных цитокинов фактора некроза опухоли-α (ФНП-α) и интерлейкина‑6 (ИЛ‑6) в крови пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) и ее коморбидностью с гипертонической болезнью (ГБ) или ренопаренхиматозной артериальной гипертензией (РПАГ), а также оценить основные факторы, влияющие на эти показатели.Материалы и методы. Объектом исследования были 269 пациентов, из них 60 пациентов с НАЖБП — группа І, 121 пациент с коморбидностью НАЖБП и ГБ — группа ІІ, 88 пациентов с коморбидностью НАЖБП и РПАГ — группа ІІІ. Контрольную группу составили 20 здоровых лиц. Для оценки состояния печени и сосудов использовали ультразвуковой метод исследования. Биохимические показатели крови определялись по стандартным общепринятым методикам. Определяли: АЛТ, уровни инсулина с определением индекса HOMA, общий холестерин, адипонектин, концентрацию фактора ФНП-α, ИЛ-6, малонового диальдегида, супероксиддисмутазы, скорость клубочковой фильтрации по формуле CKD-EPI. Результаты и обсуждение. Было зафиксировано значительное увеличение показателей ФНП-α, ИЛ-6 во всех трех группах по отношению к группе контроля. Наиболее высокими эти показатели были в группе ІІІ. Относительно пациентов с изолированным течением НАЖБП наблюдали признаки влияния показателей ФНП-α и ИЛ-6 почти на все параметры, которые исследовались. Было определено, что в группах коморбидности оба цитокина имели достаточно сильные корреляционные связи с показателями артериального давления (р < 0,01). Мы обнаружили различный профиль корреляционных связей для трех групп больных, которые исследовались. С помощью дисперсионного анализа MANOVA зафиксировано, что на показатели ФНП-α и ИЛ-6 мощное влияние оказывает не только каждое заболевание отдельно, но и выявлено их аддитивное действие. Показатель «взаимосвязи обоих факторов» для ФНП-α составлял F = 9,86 (р < 0,001), для ИЛ-6 — F = 5,4 (р < 0,001).Выводы. Уровни провоспалительных цитокинов ФНП-α и ИЛ‑6 являются повышенными у пациентов с НАЖБП. Коморбидность с ГБ или РПАГ способствует усилению этих изменений и может играть важную роль в патогенезе заболеваний. Спектр корреляционных связей отличается у больных НАЖБП и при ее коморбидности с ГБ или РПАГ. Эта коморбидность приводит к аддитивному влиянию на параметры ФНП-α и ИЛ‑6, то есть данные заболевания могут отягощать друг друга по этим параметрам.
Мета роботи — вивчити вміст прозапальних цитокінів фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) та інтерлейкіну‑6 (ІЛ‑6) у крові пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та її коморбідністю з гіпертонічною хворобою (ГХ) або ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією (РПАГ), а також оцінити основні фактори, що впливають на ці показники.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 269 пацієнтів, з них з НАЖХП (60 пацієнтів) — група І; з коморбідністю НАЖХП та ГХ (121 пацієнт) — група ІІ; з коморбідністю НАЖХП та РПАГ (88 пацієнтів) — група ІІІ. Контрольну групу склали 20 здорових осіб. Для оцінки стану печінки та судин використовували ультразвуковий метод дослідження. Біохімічні показники крові визначалися за стандартними загальноприйнятими методиками. Визначали: АЛТ, рівні інсуліну з визначенням індексу HOMA, загальний холестерин, рівні адипонектину, концентрацію ФНП-α, ІЛ‑6, малонового діальдегіду, супероксиддисмутази, швидкості клубочкової фільтрації.Результати та обговорення. Було зафіксовано значне збільшення показників ФНП-α, ІЛ‑6 у всіх трьох групах по відношенню до групи контролю. Найвищими ці показники були у групі ІІІ. Стосовно пацієнтів групи І спостерігали ознаки впливу показників ФНП-α та ІЛ‑6 майже на всі параметри, що досліджувались. Було визначено, що у групах коморбідності обидва цитокіни мали досить сильні кореляційні зв’язки з показниками артеріального тиску (р < 0,01). Ми виявили різний профіль кореляційних зв’язків для трьох груп хворих, що досліджувалися. За допомогою дисперсійного аналізу MANOVA зафіксовано, що на показники ФНП-α та ІЛ‑6 потужний вплив здійснює не тільки кожне захворювання окремо, але і виявилася їх адитивна дія. Показник «взаємозв’язку обох факторів» для ФНП-α становив F = 9,86 (р < 0,001), для ІЛ‑6 — F = 5,4 (р < 0,001).Висновки. Рівні прозапальних цитокінів ФНП-α та ІЛ‑6 є підвищеними у пацієнтів з НАЖХП. Коморбідність з ГХ або РПАГ сприяє посиленню цих змін, що може відігравати важливу роль у патогенезі захворювань. Спектр кореляційних зв’язків різниться між хворими НАЖХП та при її коморбідності з ГХ або РПАГ. Ця коморбідність призводить до адитивного ефекту на параметри ФНП-α та ІЛ‑6, тобто дані захворювання можуть обтяжувати одне одного за цими параметрами.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::ea3dab8d77069f314058cb04117471ab
https://doi.org/10.30978/utj2019-4-57

10

Лікування порушень сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ожирінням

المؤلفون: Oleksandr Bilovol, V. M. Mishchenko, M. V. Bohun, Iryna Kniazkova

المصدر: Zaporožskij Medicinskij Žurnal, Vol 21, Iss 6, Pp 717-722 (2019)
Zaporozhye Medical Journal; № 6 (2019)
Запорожский медицинский журнал; № 6 (2019)

مصطلحات موضوعية: medicine.medical_specialty, obesity, hypertension, lcsh:Medicine, 030209 endocrinology & metabolism, Physical examination, 030204 cardiovascular system & hematology, Melatonin, daily monitoring of blood pressure, 03 medical and health sciences, 0302 clinical medicine, Dyssomnia, Internal medicine, medicine, Circadian rhythm, therapy, sleep disorders, Sleep quality, medicine.diagnostic_test, business.industry, lcsh:R, medicine.disease, Obesity, Sleep in non-human animals, порушення сну, артеріальна гіпертензія, ожиріння, добовий моніторинг артеріального тиску, лікування, нарушение сна, артериальная гипертензия, ожирение, суточный мониторинг артериального давления, лечение, Subjective sleep, business, medicine.drug

الوصف: Мета роботи – підвищення ефективності лікування порушень сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням.Матеріали та методи. Обстежили 62 особи (середній вік – 58,3 ± 2,3 року) з АГ та ожирінням. Усім провели загальноклінічне обстеження, добовий моніторинг АТ, оцінювання якості життя (опитувальник «General Well – Being Questionnaire»). Для виявлення порушень сну (дисомнія) використовували критерії МКРС-2 (2005), а оцінювання порушень циркадного ритму «сон – неспання» – анкети бального оцінювання суб'єктивних характеристик сну. В пацієнтів обох груп у вихідних умовах відзначені порушення сну. Після реєстрації вихідних даних пацієнтам призначали базисну терапію, з них 32 (1 група) отримували додатково препарат мелатонін у дозі по 3 мг протягом 4 тижнів; 2 групу становили 30 пацієнтів. Результати. Після лікування в 1 групі рівні офісного САТ і ДАТ були на 6,9 % і на 6,7 % (p < 0,05), а середньодобові САТ і ДАТ (за даними ДМАТ) – на 7,9 % і 6,7 % (р < 0,05) нижчі, ніж у 2 групі. У пацієнтів 1 групи відзначили позитивні зміни показників ліпідного та вуглеводного обміну, вірогідне покращення суб'єктивних характеристик сну та циркадного ритму «сон – неспання» поряд з поліпшенням показників якості життя.Висновки. Додавання мелатоніну пацієнтам з АГ та ожирінням із порушеннями сну підвищує ефективність гіпотензивної терапії, позитивно впливає на глюкометаболічні параметри, суб'єктивне оцінювання якості сну та якість життя.
TThe aim of the study is to improve the efficacy of the treatment of sleep disorders in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. In total, 62 patients were examined (mean age 58.3 ± 2.3 years) with AH and obesity. All of the surveyed persons underwent general clinical examination, daily BP monitoring, life quality assessment (General Well-Being Questionnaire). The ICSD-2 (2005) criteria were used to identify sleep disorders (dyssomnia) and subjective sleep characteristics questionnaires – for circadian “sleep –wake” rhythm disturbances assessment. Sleep disorders were found in all the examined patients at baseline. After the baseline data registration, the patients were prescribed basic therapy, 32 (group 1) of whom additionally received melatonin at a dose of 3 mg for 4 weeks; 30 patients were included in group 2.Results. After treatment, in group 1, the levels of office SBP and DBP were 6.9 % and 6.7 % (P < 0.05), and the average daily SBP and DBP (according to DMBP data) were 7.9 % and 6.7 % (P < 0.05) lower, respectively, than in group2. In patients of group 1, positive changes in lipid and carbohydrate metabolism, a significant improvement in subjective sleep characteristics and circadian “sleep – wake” rhythm were registered along with an improvement in the quality of life.Conclusions. Thus, melatonin add-on treatment in patients with AH and obesity with sleep disorders increases the efficacy of antihypertensive therapy, has a beneficial effect on glucometabolic parameters, subjective assessment of sleep quality and the quality of life.
Цель работы – повышение эффективности лечения нарушений сна у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и ожирением.Материалы и методы. Обследованы 62 больных (средний возраст – 58,3 ± 2,3 лет) с АГ и ожирением. Всем обследованным проведено общеклиническое обследование, суточный мониторинг АД, оценка качества жизни (опросник «General Well – Being Questionnaire»). Для выявления нарушений сна (диссомния) использовали критерии МКРС-2 (2005), а оценки нарушений циркадного ритма «сон – бодрствование» – анкеты балльной оценки субъективных характеристик сна. У пациентов обеих групп в исходных условиях отмечены нарушения сна. После регистрации исходных данных пациентам назначали базисную терапию, из них 32 (1 группа) дополнительно получала препарат мелатонин в дозе 3 мг в течение 4 недель; 30 пациентов составили 2 группу.Результаты. После лечения в 1 группе уровни офисного САД и ДАД были на 6,9 % и на 6,7 % (p < 0,05), а среднесуточные САД и ДАД (по данным СМАД) – на 7,9 % и 6,7 % (p < 0,05) ниже, чем во 2 группе. У пациентов 1 группы отмечены позитивные изменения показателей липидного, углеводного обмена и достоверное улучшение субъективных характеристик сна и циркадного ритма «сон – бодрствование» наряду с улучшением показателей качества жизни.Выводы. Таким образом, назначение мелатонина пациентам с АГ и ожирением с нарушениями сна повышает эффективность гипотензивной терапии, положительно влияет на глюкометаболические параметры, субъективную оценку качества сна и качество жизни.

وصف الملف: application/pdf

URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::91a516ec2c744c5704250effe444540e
http://zmj.zsmu.edu.ua/article/view/186481/186978

تنقيح النتائج