У статті проаналізовано випадки суттєвих змін експресивного потенціалу сленгу як стилістичного інваріанта роману “The Catcher in the Rye” Дж.Д. Селінджера у художніх перекладах, виконаних О. Логвиненком, Р. Райт-Ковальовою та М. Нємцовим. Доведено, що системне накопичення нівелювань тематичної єдності та семантичної цілісності сленгової лексики в перекладі призводить до суб’єктивної деформації її стилістичного реєстру, а також емоційної та соціальної оцінки, тобто може дегармонізувати прагматичну цінність ідіостилю автора в культурі-приймачі. Встановлено, що високий ступінь творчої активності перекладача може розширювати виражальні можливості цільової мови, забезпечувати прагматичну адекватність перекладу, тобто свідчити про позитивний аспект перекладацької деформації. The article focuses on many-facet and systemic studies of the two-aspect translation deformation within literary translation. The phenomenon of the author’s idiostyle, i.e. the system of the author’s lingual features revealed in form and content which adds creativity to fiction, serves as a criterion for this research. Its topicality is determined by the increasing number of scholarly papers focused upon the notion of “translation deformation” as a multifaceted phenomenon in translation transformation system which implies both inter- and extralingual transformations in fiction. The issues of reproducing translation deformation as a possible feature of the translator’s creativity have been so far “underestimated” in translation studies, so the proposed approach seems to be perspective. The investigation into Ukrainian and Russian translation of J.D. Salinger’s fiction made it possible to find out the distinguishing features of objective and subjective deformations interacted. A number of thematic groups have been selected to determine the creativity of psychological and lingual characteristics of the protagonist in J.D. Salinger’s “The Catcher in the Rye”. The translations under study are abundant in deformations of various kinds: from euphemistic to vulgar, which cannot but tell on adequate representation of the protagonist’s image. The methods applied in the research can be attributed to studies of other idiostyles in translation and be of use for practicing translators in order to minimize inevitable and occasional losses on the way to adequate literary translation. В статье проанализированы случаи существенных изменений экспрессивного потенциала сленга как стилистического инварианта романа “The Catcher in the Rye” Дж.Д. Сэлинджера в художественных переводах, выполненных О. Логвиненко, Р. Райт-Ковалевой и М. Немцовым. Доказано, что системное накопление нивелирований тематического единства и семантической целостности сленговой лексики в переводе приводит к субъективной деформации ее стилистического реестра, а также эмоциональной и социальной оценки, то есть может дегармонизировать прагматическую ценность идиостиля автора в целевой культуре. Установлено, что высокая степень творческой активности переводчика может расширять выразительные возможности целевого языка, обеспечивать прагматическую адекватность перевода, то есть свидетельствовать о положительном аспект переводческой деформации.
