Потенциальная роль бенфотиамина в лечении диабетической автономной нейропатии сердца

التفاصيل البيبلوغرافية
العنوان: Потенциальная роль бенфотиамина в лечении диабетической автономной нейропатии сердца
المؤلفون: A.A. Serhiyenko, V. B. Segin, Ludmila Serhiyenko, V.A. Serhiyenko
المصدر: Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 16, № 3 (2020); 257-264
Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 16, № 3 (2020); 257-264
INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; Том 16, № 3 (2020); 257-264
بيانات النشر: Natural Person-entreprenuer Zaslavsky O.Yu., 2020.
سنة النشر: 2020
مصطلحات موضوعية: Tachycardia, medicine.medical_specialty, business.industry, Standard treatment, Type 2 Diabetes Mellitus, Spatial QRS-T angle, type 2 diabetes mellitus, cardiac autonomic neuropathy, benfotiamine, heart rate variability, corrected QT interval, spatial QRS-T angle, medicine.disease, Benfotiamine, Internal medicine, Diabetes mellitus, Heart rate, medicine, Cardiology, сахарный диабет 2-го типа, автономная нейропатия сердца, бенфотиамин, вариабельность ритма сердца, корригированный интервал QT, пространственный угол QRS-T, Heart rate variability, цукровий діабет 2-го типу, автономна ней­ропатія серця, бенфотіамін, варіабельність ритму серця, коригований інтервал QT, просторовий кут QRS-T, medicine.symptom, business, medicine.drug
الوصف: Background. Cardiac autonomic neuropathy is a serious complication of diabetes mellitus that is strongly associated with approximately five-fold increased risk of cardiovascular mortality. Cardiac autonomic neuropathy manifests itself in a spectrum of things, ranging from resting tachycardia and fixed heart rate to the development of silent myocardial infarction. The significance of diabetic cardiac autonomic neuropathy has not been fully appreciated and there is no unified treatment algorithm. The purpose was to investigate the effects of benfotiamine on the heart rate variability, the corrected QT interval, QT dispersion and spatial QRS-T angle in patients with type 2 diabetes mellitus and cardiac autonomic neuropathy. Materials and methods. Thirty-two patients with type 2 diabetes mellitus and definite stage of cardiac autonomic neuropathy were allocated into two treatment groups: control (n = 15) received traditional antihyperglycaemic therapy; group 2 (n = 17) — benfotiamine 300 mg/day for three months in addition to standard treatment. Results. It was found that benfotiamine contributed to an increase in the sum of the squares of differences between adjacent normal-to-normal intervals, pNN50 (Δ% = +45.90 ± 7.91 %, p
Актуальность. Диабетическая нейропатия сердца — серьезное осложнение сахарного диабета, связанное с примерно пятикратным повышением риска сердечно-сосудистой смертности. Автономная нейропатия сердца проявляется широким спектром, начиная от тахикардии покоя и фиксированного сердцебиения до развития бессимптомного инфаркта миокарда. Значение диабетической автономной нейропатии сердца до конца не выяснено, также не существует единого алгоритма лечения. Цель: исследовать влияние бенфотиамина на состояние вариабельности ритма сердца, корригированный интервал QT, дисперсию QT и пространственный угол QRS-T у больных сахарным диабетом 2-го типа и автономной нейропатией. Материалы и методы. Тридцать два пациента с сахарным диабетом 2-го типа и функциональной стадией автономной нейропатии сердца были распределены в две группы лечения: контрольную (n = 15), получавшую стандартную сахароснижающую терапию, и группу 2 (n = 17) — бенфотиамин 300 мг/сут в дополнение к традиционной терапии в течение трех месяцев. Результаты. Установлено, что назначение бенфотиамина вызывало увеличение процента последовательных интервалов NN, разница между которыми превышает 50 мс, — pNN50 (Δ% = + 45,90 ± 7,91 %, р
Актуальність. Діабетична автономна нейропатія серця — серйозне ускладнення цукрового діабету, пов’язане з приблизно п’ятиразовим підвищенням ризику серцево-судинної смертності. Автономна нейропатія серця проявляється широким спектром, розпочинаючи від тахікардії спокою і фіксованого серцебиття до розвитку безсимптомного інфаркту міо­карда. Значення діабетичної автономної нейропатії серця до кінця не з’ясоване, також не існує єдиного алгоритму лікування. Мета: дослідити вплив бенфотіаміну на стан варіабельності ритму серця, коригований QT, дисперсію QT та просторовий кут QRS-T у хворих на цукровий діабет 2-го типу з автономною нейропатією. Матеріали та методи. Тридцять два пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу та функціональною стадією автономної нейропатії серця були розподілені у дві групи лікування: контрольну (n = 15), яка отримувала стандартну цукрознижувальну терапію, та групу 2 (n = 17) — бенфотіамін 300 мг/добу додатково до традиційної терапії протягом трьох місяців. Результати. Встановлено, що призначення бенфотіаміну викликало збільшення відсотка послідовних інтервалів NN, різниця між якими перевищує 50 мс, — pNN50 (Δ% = +45,90 ± 7,91 %, р
وصف الملف: application/pdf
اللغة: English
تدمد: 2224-0721
2307-1427
URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=doi_dedup___::ab9fbcd17e5d3d59eccfc1f302be8e46
http://iej.zaslavsky.com.ua/article/view/205276
حقوق: OPEN
رقم الأكسشن: edsair.doi.dedup.....ab9fbcd17e5d3d59eccfc1f302be8e46
قاعدة البيانات: OpenAIRE