МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ В СУЧАСНОМУ ПРОПОВІДНИЦЬКОМУ ДИСКУРСІ
| العنوان: | МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ В СУЧАСНОМУ ПРОПОВІДНИЦЬКОМУ ДИСКУРСІ |
|---|---|
| المصدر: | Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки; № 2(97) (2022); 94-108 |
| بيانات النشر: | Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2022. |
| سنة النشر: | 2022 |
| مصطلحات موضوعية: | релігійний дискурс, religious discourse, speech act of expressing one’s will, prevention, превентив, directive, проповідь, мовленнєвий акт волевиявлення, директив, preaching |
| الوصف: | The article investigates linguistic means of expressing one’s will in preaching discourse. The source of the study was contemporary preaching delivered by priests of the Ukrainian Greek Catholic Church. As a result of the study, it was established that priests use various means to verbalize the intention of expressing their will. The most productive linguistic means of expressing will are directives, expressed by verb forms of the first person plural of the imperative mood. Instructions expressed in this way, clear and understandable, become a direct instruction to be followed. Forms of the first person plural are qualified as forms of joint action, because they unite both the speaker and the addressees, which eliminates the hierarchical distance and creates a positive atmosphere of unity between the preacher and the believers. Priests actively use verb forms of the second person plural imperative or pronouns of the second person plural and infinitives in the role of predicates, which gives a touch of mandatory character to the instructions. Linguistic expressions of the intention of encouragement are constructions with predicates, the structure of which includes modal words must, need, worth, important. Specific for religious discourse is the urge to action, expressed not on behalf of the speaker, but on behalf of God, Christ, the Mother of God, prominent holy religious figures. In such cases, the predicates teach, remind, call for, etc. are used. While resorting to arguments "from authority", priests also use sayings, aphorisms, which express encouragement. Preventive statements that express the speaker’s intention to prevent some actions are common in preaching discourse, in religious communication it is the prevention of various sinful acts. The speech act of expressing one’s will can also be presented in the form of a constative, the intention of expressing one's will is expressed by reminders about duties, which are actually an incentive to fulfill them. У статті розглянуто мовні засоби волевиявлення в проповідницькому дискурсі. Джерелом дослідження стали сучасні проповіді, виголошені священниками Української Греко-Католицької Церкви. У результаті дослідження встановлено, що священники використовують різноманітні засоби для вербалізації інтенції волевиявлення. Найбільш продуктивним мовним засобом реалізації волевиявлення є директиви, виражені дієслівними формами першої особи множини наказового способу. Настанови, висловлені в такий спосіб, чіткі й зрозумілі, стають прямою вказівкою до виконання. Форми першої особи множини кваліфікуємо як форми спільної дії, бо вони об’єднують і мовця, й адресатів, що нівелює ієрархічну дистанцію, створює позитивну атмосферу єднання проповідника з вірянами. Священники активно вживають дієслівні форми другої особи множини наказового способу або займенники другої особи множини та інфінітиви в ролі предикатів, що надає настановам відтінку категоричності. Мовні виразники інтенції спонукання – конструкції з предикатами, до структури яких входять модальні слова треба, потрібно, варто, важливо. Специфічним для релігійного дискурсу є спонукання до дії, висловлені не від імені мовця, а від імені Бога, Христа, Богородиці, святих визначних релігійних діячів. У таких випадках уживаються предикати навчати, пригадувати, закликати тощо. Вдаючись до аргументів "від авторитету", священники використовують і приказки, афоризми, у яких виражено спонукання. Поширеними в проповідницькому дискурсі є превентивні висловлювання, які виражають інтенцію мовця запобігти якісь дії, у релігійній комунікації – це недопущення різних гріховних вчинків. Мовленнєвий акт волевиявлення може бути представлений у формі констатива, інтенцію волевиявлення виражають нагадування про обов’язки, які є фактично спонуканням до їхнього виконання. |
| وصف الملف: | application/pdf |
| اللغة: | Ukrainian |
| تدمد: | 2663-7642 2707-4463 |
| URL الوصول: | https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=scientific_p::6090a68675c1b5fa57d2d8d62398dff7 http://philology.visnyk.zu.edu.ua/article/view/266319 |
| رقم الأكسشن: | edsair.scientific.p..6090a68675c1b5fa57d2d8d62398dff7 |
| قاعدة البيانات: | OpenAIRE |
| تدمد: | 26637642 27074463 |
|---|