«Іоланта» Петра Чайковського і «Ляльки» Йозефа Рота в режисурі Лідії Штайєр

التفاصيل البيبلوغرافية
العنوان: «Іоланта» Петра Чайковського і «Ляльки» Йозефа Рота в режисурі Лідії Штайєр
المؤلفون: Yefimenko, Adelina
المصدر: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського; № 128 (2020); 117-128
Scientific herald of Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine; No. 128 (2020); 117-128
بيانات النشر: Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, 2020.
سنة النشر: 2020
مصطلحات موضوعية: literary opera, P. Tchaikovsky’s opera “Iolanta” directed by Lydia Steier, opera text, литературная опера, 782.1, интерполяция, 792.071.2.027(430)Штайєр, інтерпретація, опера П. Чайковського «Іоланта», interpolation, інтерполяція, режиссура Лидии Штайер, режисура Лідії Штайєр, режисерська опера, літературна опера, опера Петра Чайковского «Иоланта», интерпретация, director’s opera, оперний текст, режиссерская опера, interpretation, оперный текст
الوصف: Relevance of the study. In modern opera directing, the phenomenon of interpolation is becoming more and more frequent. These are text inserts that do not belong to the author; they are not in the original work. So interpolation, as an element of interpretation, has not yet attracted the attention of researchers. In the field of modern opera directing, interpolation as an element of interpretation has not yet been included in the research interests and initially introduced as a study object in Ukrainian musicology.Main objective of the study is to examine and evaluate the phenomenon of interpolation based on the interpretation of P. Tchaikovsky’s opera “Iolanta” by the Frankfurt Opera. The director Lydia Steier knows for radical interpretations of classic operas, combining Tchaikovsky’s opera text with the literary text of Joseph Roth’s story “Dolls”. The interpolation of a literary text on the level of “a new plot” in addition to the composer’s original intention provided the reason to use a comparative research methodology.During the analysis process, the facts of a paradoxical discrepancy between the ideas of the opera text and the ideas of the literary source by Joseph Roth were examined. In the version by Lydia Steier, the opera “Iolanta” loses the sacred meaning of opera through mystical healing, but consequently develops a series of psychoanalytic thoughts. The heroes of Tchaikovsky’s opera have the traumatic experience of an incestuous relationship that leads to suicide instead of healing. Causes of Blindness Iolanta is considered a phenomenon of psychosomatic medicine. Such a format for the interpretation of an opera text complicates the traditional triad considerably: the text is read through the prism of the interpretation of contexts, the understanding is interpreted through and about possible relationships between the text of the composer and the interpolation, the reproduction develops into a transformation, which ultimately leads to a distortion of the meaning of P. Tchaikovsky’s opera.The results of directorial artifacts create a situation of pseudo-reception of opera texts that are not popular and do not appear in the repertoire of the opera house. Strangers for “Iolanta” interpolation of the story “Dolls” by Joseph Roth from the series “Berlin and its surroundings”, provokes the content of “Iolanta” by Tchaikovsky to be understood as the fact of an incestuous connection between daughter and father. The discussions about the importance of the radical reception of opera texts and the problems of their artistic and aesthetic impact on the modern audience remain open.
Актуальность исследования. В современной оперной режиссуре широко распространено явление интерполяции — это текстовые вставки, не принадлежащие автору, отсутствующие в оригинальном произведении. Интерполяция, как элемент интерпретации, ещё не привлекла внимания исследователей.Цель исследования — рассмотреть интерполяцию на примере интерпретации оперы Петра Чайковского «Иоланта» во Франкфуртской опере. Немецкий режиссёр Лидия Штайер, известная радикальными интерпретациями оперной классики, сочетает в своей постановке оперу Петра Чайковского и рассказ Йозефа Рота «Куклы».Методология исследования. Интерполяция литературного текста как начальная интенция «нового сюжета» требует компаративного метода исследования. В процессе анализа выявлено парадоксальное несоответствие между идеями оперного текста и литературного источника. В версии Лидии Штайер опера «Иоланта» теряет сакральный смысл — мистическое исцеление главной героини, зато приобретает психоаналитический, слепота Иоланты объясняется факторами психосоматики. Герои оперы П. Чайковского обременены травматическим опытом инцестуальной связи, их перспектива — не исцеление, а суицид. Главные результаты и выводы исследования. Новая интерпретация оперного текста существенно усложняет традиционную исполнительскую триаду: прочтение текстов происходит путём расшифровки контекстов, понимание граничит с истолкованием возможных взаимосвязей между текстом и интерполяцией, воспроизведение перерастает в преобразование, что, в итоге, неизбежно искажает содержание оперы П. И. Чайковского. Такие режиссёрские артефакты создают новые оперные тексты, которые не являются популярными и репертуарными. Чуждая опере «Иоланта» интерполяция рассказ «Куклы» Й. Рота из серии «Берлин и его окрестности» даёт основания ассоциировать это произведение П. Чайковского с инцестуальной связью дочери и отца. Поэтому дискуссии о правомерности радикальных рецепций оперных текстов, как и об их влиянии на современную публику, остаются открытыми.
У сучасній оперній режисурі значного поширення набуває явище інтерполяції — це текстові вставки, які не належать автору, їх немає в оригінальному творі. Інтерполяція, як елемент інтерпретації, ще не привернула уваги дослідників. У статті уперше розглянуто інтерполяцію на прикладі інтерпретації опери П. Чайковського «Іоланта» у Франкфуртській опері. Німецький режисер Лідія Штайєр (Lydia Steier), відома радикальними інтерпретаціями оперної класики, поєднує у своїй постановці оперу П. Чайковського й оповідання Й. Рота «Ляльки». Інтерполяція літературного тексту як початкова інтенція «нового сюжету» потребує компаративного методу дослідження. У процесі аналізу виявлено парадоксальну невідповідність між ідеями оперного тексту й літературного джерела. У версії Л. Штайєр опера «Іоланта» втрачає сакральний сенс — містичне зцілення головної героїні, натомість набуває психоаналітичного, сліпота Іоланти пояснюється чинниками психосоматики. Герої опери П. Чайковського обтяжені травматичним досвідом інцестуального зв’язку, їх перспектива — не зцілення, а суїцид. Нова інтерпретація оперного тексту суттєво ускладнює традиційну виконавську тріаду: прочитання текстів відбувається шляхом розшифрування контекстів, розуміння межує з тлумаченням можливих взаємозв’язків між текстом та інтерполяцією, відтворення переростає у перетворення, що зрештою неминуче спотворює зміст опери П. Чайковського. Такі режисерські артефакти створюють нові оперні тексти, які не є популярними і репертуарними. «Чужа» для опери «Іоланта» інтерполяція оповідання «Ляльки» Й. Рота із серії «Берлін і його околиці» надає підстави асоціювати цей твір П. Чайковського з інцестуальним зв’язком доньки і батька. Тому дискусії щодо правомірності радикальних рецепцій оперних текстів, як і щодо їх впливу на сучасну публіку, залишаються відкритими.
وصف الملف: application/pdf
اللغة: Ukrainian
تدمد: 2522-4190
2522-4204
DOI: 10.31318/2522-4190.2020.128
URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=scientific_p::a81bca885d4b7cceaff631cb806bae67
http://naukvisnyknmau.com.ua/article/view/215202
رقم الأكسشن: edsair.scientific.p..a81bca885d4b7cceaff631cb806bae67
قاعدة البيانات: OpenAIRE
الوصف
تدمد:25224190
25224204
DOI:10.31318/2522-4190.2020.128