Обґрунтування застосування жирової тканини для хірургічного лікування поширених післяопераційних раневих дефектів стоп у хворих на цукровий діабет

التفاصيل البيبلوغرافية
العنوان: Обґрунтування застосування жирової тканини для хірургічного лікування поширених післяопераційних раневих дефектів стоп у хворих на цукровий діабет
المصدر: Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія; № 1(57) (2017); 40-48
Clinical endocrinology and endocrine surgery; № 1(57) (2017); 40-48
Клиническая эндокринология и эндокринная хирургия; № 1(57) (2017); 40-48
بيانات النشر: УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ України (URPCES, TEO&T of the Ministry of Health of Ukraine), 2017.
سنة النشر: 2017
مصطلحات موضوعية: diabetes mellitus, surgical treatment, skin-fat flap, tyrosine kinase system, cytokines, УДК 616.379-008.64+612.015+547.295.96-089, цукровий діабет, хірургічне лікування, шкірно-жировий клапоть, тирозинкіназна система, цитокіни, сахарный диабет, хирургическое лечение, кожно-жировой лоскут, тирозинкиназная система, цитокины
الوصف: Objective: to search for objective criteria to determine the indications, optimal timing of dermal-fat postoperative wound plastic on the foot and evaluate its effectiveness in patients with diabetes mellitus (DM). Material and methods. We examined 120 patients with DM and destructive forms of diabetic foot syndrome. Area (E1 6 cm2) and depth (D2-3) of postoperative wound tissue defects were estimated within 3-5 days after surgical treatment. We formed two clinical groups: 1-st group – 44 patients (group of comparison), who underwent conventional treatment in the postoperative period and 2-nd group – 76 patients (the main group), implemented by the main radical surgery on the foot on 5-7 day after the primary debridement with subsequent skin-fat plastic of postoperative wound defects (Е2D3). The control group consisted of 28 patients with purulent-necrotic lesions of the respective area and depth not suffering from DM. In all patients tyrosine kinase system and cytokine background were evaluated with definition of integral parameters in the form of coefficients. The data were processed statistically using the computer applied programs "Statistika". Results. In 76 patients of the main group we have revealed high clinical efficiency of the skin-fat grafting of postoperative wounds (reduction of the time of wound healing to 1.5-2 months and the reduction of the frequency of high amputations to 4.2%) compared with the conventional treatment. Indications for application of the skin-fat flap (SFF) were initially low values of tyrosine kinase index (TKI) compared to the comparison group and the reduction of intercytokine coefficient (ICC) on the fifth day after the surgical treatment of the destructive lesion. Conclusions. A large area and depth of destructive tissue changes of the lower extremities at the background of low values of ТКI (below 50% of control) could serve as indication for use of skin-fat grafting in postoperative wound defects. Efficacy prognosis of skin-fat plastic could be based on the dynamics of the values of ICC after primary surgical treatment, which reflects the reactivity of the systemic mechanisms that limit the alteration phase in the wound and induce proliferative processes.
Цель исследования: поиск объективных критериев для определения показаний, оптимальных сроков выполнения кожно-жировой пластики послеоперационных ран стопы и оценки ее эффективности у больных сахарным диабетом (СД). Материал и методы. Обследовано 120 пациентов с СД и деструктивными формами синдрома диабетической стопы, у которых после хирургической обработки в течение 3-5 суток оценивали площадь (Е1 6 см2) и глубину послеоперационных раневых дефектов тканей (D2-3). Сформированы две клинические группы больных: 1-я группа – 44 пациента (группа сравнения), у которых проводилось традиционное лечение в послеоперационном периоде, и 2-я группа – 76 больных (основная группа), которым на 5-7 сутки после первичной хирургической обработки выполнялась основная радикальная операция на стопе с последующей кожно-жировой пластикой послеоперационных раневых дефектов (Е2D3). Контрольную группу составили 28 пациентов с гнойно-некротическими поражениями стоп соответствующей площади и глубины, не страдающих СД. У всех пациентов оценивали тирозинкиназную систему и цитокиновый фон с определением интегральных показателей в виде коэффициентов. Полученные данные обрабатывали статистически с использованием пакета компьютерных прикладных программ «Statistika». Результаты. У 76 пациентов основной группы выявили высокую клиническую эффективность применения кожно-жировой пластики послеоперационных ран (сокращение сроков заживления ран до 1,5-2 месяцев и снижение частоты высоких ампутаций до 4,2%) по сравнению с традиционным лечением. Показаниями для применения кожно-жирового лоскута (КЖЛ) служили исходно низкие значения тирозинкиназного индекса (ТКИ) по сравнению группой сравнения и снижение интерцитокинового коэффициента (ИЦК) на пятые сутки после хирургической обработки деструктивного очага. Выводы. Показаниями для использования кожно-жировой пластики послеоперационных раневых дефектов стоп могут служить большая площадь и глубина деструктивных изменений тканей нижних конечностей на фоне низких значений ТКИ (ниже 50% от контрольного). Прогноз эффективности пластики КЖЛ может базироваться на динамике значений ИЦК после выполнения первичных хирургических вмешательств, что отражает реактивность системных механизмов, ограничивающих фазу альтерации в ране и индуцирующих пролиферативные процессы.
Мета дослідження: пошук об’єктивних критеріїв для визначення показань, оптимальних термінів виконання шкірно-жирової пластики післяопераційних ран стопи та оцінки її ефективності у хворих на цукровий діабет (ЦД). Матеріал і методи. Обстежено 120 пацієнтів з ЦД та деструктивними формами синдрому діабетичної стопи, у яких після хірургічної обробки протягом 3-5 діб оцінювали площу (Е1 6 см2) і глибину післяопераційних раневих дефектів тканин (D2-3). Сформовано дві клінічні групи хворих: 1 група – 44 пацієнта (група порівняння), у яких проводилося традиційне лікування в післяопераційному періоді, і 2 група – 76 хворих (основна група), яким на 5-7 добу після первинної хірургічної обробки виконували основну радикальну операцію на стопі з подальшою шкірно-жировою пластикою післяопераційних раневих дефектів (Е2D3). Контрольну групу склали 28 пацієнтів з гнійно-некротичними ураженнями стоп відповідної площі і глибини без ЦД. У всіх пацієнтів оцінювали тирозинкіназну систему і цитокіновий фон з визначенням інтегральних показників у вигляді коефіцієнтів. Отримані дані обробляли статистично з використанням пакету комп'ютерних прикладних програм «Statistika». Результати. У 76 пацієнтів основної групи виявили високу клінічну ефективність застосування шкірно-жирової пластики післяопераційних ран (скорочення термінів загоєння ран до 1,5-2 місяців і зниження кількості високих ампутацій до 4,2%) порівняно з традиційним лікуванням. Показаннями для застосування шкірно-жирового клаптя (ШЖК) слугували початково низькі значення тирозинкіназного індексу (ТКІ) в порівнянні з контрольною групою і зниження інтерцитокінового коефіцієнта на п'яту добу після хірургічної обробки деструктивного вогнища. Висновки. Показаннями для використання шкірно-жирової пластики післяопераційних раневих дефектів стоп можуть слугувати велика площа і глибина деструктивних змін тканин нижніх кінцівок на тлі низьких значень тирозин-кіназного індексу (нижче 50% від контрольного). Прогноз ефективності пластики ШЖК може базуватися на динаміці значень інтерцитокінового коефіціента після виконання первинних хірургічних втручань, що відображає реактивність системних механізмів, які обмежують фазу альтерації в рані та індукують проліферативні процеси.
وصف الملف: application/pdf
اللغة: Russian
تدمد: 1818-1384
2519-2582
URL الوصول: https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=scientific_p::d3bb468a66f7b5b94293736b45812d5c
http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/96988
حقوق: OPEN
رقم الأكسشن: edsair.scientific.p..d3bb468a66f7b5b94293736b45812d5c
قاعدة البيانات: OpenAIRE